Верба Л Г
Грамматика современного английского языка. Верба Л.Г., Верба Г.В.
Достоинства: Полезная, грамотно написана, качественная печать Недостатки: Качество обложки и страниц. Грамматика современного английского языка. Верба Л.Г., Верба Г.В. (2001, 368с).
Содержание. Биография Родился 4 мая 1935 года в в семье геологов. В 1943 году поступил среднюю школу в, обучение продолжил во (с 1946 года) и в Ленинграде (с 1948 года). В 1953 году поступил на нефтяной факультет (ЛГИ) на специальность «геология и разведка нефтяных и газовых месторождений», окончил вуз в 1958 году, получив квалификацию горного инженера-геолога. По распределению поступил на работу. В 1969 году в ЛГИ защитил диссертацию на соискание степени кандидата геолого-минералогических наук «Тектонические предпосылки перспектив нефтегазоносности северо-западной окраины ».
В 1972 году избран в действительные члены. В 1993 году на спецсовете защитил докторскую диссертацию на тему «Тектоника и нефтегазоносность шельфа Баренцева моря». В том же году избран в состав учёного совета ВНИИокеангеологии, в 2002 году — в учёный совет. Научная деятельность Участвовал в 29 полевых экспедициях. Работал геологом в Енисейской и Усть-Енисейской экспедициях (1958—1963), начальником партии в Норильской экспедиции (1963—1969), главным геологом Полярной экспедиции (1969—1973), организатором и главным геологом Мурманской геофизической экспедиции (КМАГЭ). Работал заведующим сектором и отделом ВНИИОкеангеологии (1983—1994), главным геологом ГНПП «Севморгео» (1994—2000).
Проводил исследования на территории Норильского, Усть-Енисейского и Туруханского районов Красноярского края. Принимал участие в организации Норильской экспедиции. Принял непосредственное участие в открытии Баренцевоморской нефтегазоносной провинции и подготовке основы выявления её отдельных нефтегазовых месторождений — Скуратовского и Ленинградского на Карском море, Северо-Кильдинского на Баренцевом море. Библиография Полный список научных работ содержит 340 наименований, из которых 71 составляют неопубликованные фондовые отчеты о результатах НИР и ГРР , 82 — тезисы докладов на российских (союзных) и международных научных форумах. Из числа остальных основные приведены ниже.
Монографии. Геолого-геофизические исследования на Баренцево-Карском шельфе / М. Л. Верба, Г. И. Гапоненко. —, 1980. — 136. Сравнительная геодинамика Евразийского бассейна. — С-Пб. — ВИРГ-Рудгеофизика — ВНИИОкеангеология, 2003. — 224.
Труба зовет! — С-Пб. — Недра, 2007. — 208. Библейские легенды глазами геолога: исторические и геологические свидетельства современного рифтогенеза. — С-Пб. — Наука, 2008. — 175.
Карты. Gramberg, I. S., Valentina V.Verba, Verba, M.L., Kos’ko, M.K.
Sedimentary Cover Thickness Map — Sedimentary Basins in the Arctic. — Polarforschung, 1999. — С. 243—249. Избранные статьи. Верба, М. Л., Пашкевич, С. С. О перспективах нефтегазоносности Болгохтохской площади Норильского района. — Ученые записки НИИГА, 1963. — № 1. — С. Л. О механизме новейших тектонических движений в Усть-Енисейской впадине. — Ученые записки НИИГА, 1964. — № 2. — С.
Л. Западно-Сибирская плита и Енисей-Хатангский прогиб — раннемезозойские зоны растяжения Земной коры. — Ученые записки НИИГА, 1964. — № 2. — С. Л., Ермаков, Б. В. Тектоническое районирование северо-западной части шельфа Берингова моря и прилегающих побережий. — Геотектоника, 1976. — № 2. — С. Л., Ермаков, Б. В. Тектоническое районирование северо-западной части шельфа Берингова моря и прилегающих побережий. — Геотектоника, 1976. — № 2. — С. Л., Дараган-Сущова, Л.
А., Павленкин, А. Д. Рифтогенные структуры Западно-Арктического шельфа по данным КМПВ. — International Geology Review, 1992. — № 8. — С. Verba, M.L., Daragan-Sushchova, L.A., Pavlenkin, A.D. Riftogenic Structures of the western Arctic shelf investigated by refraction surveys. — Советская геология, 1990. — № 12. — С. Беклемишев, А. В., Буданов, В. Г., Верба, М. Л., Локшин, Б. С. Изучение активных внутриплитных разломов земной коры с целью снижения экологических угроз. — Разведка и охрана недр, 1988. — № 7-8. — С.
Верба, М. Л. — 2013. — Т. Примечания. ↑ Коллектив ОАО «МАГЭ», друзья и коллеги. Разведка и охрана недр (26 мая 2015).
Проверено 27 мая 2015. Нефтегазовая геология. Теория и практика.
Проверено 27 мая 2015. Литература. Мелуа, А. Геологи и горные инженеры России. Энциклопедия. — М.-СПб.: «Гуманистика», 2000. — 704. История геологической службы России (1700—2000). Персоналии. — М.: Геоинформцентр, 2002. — 664.
Севостьянова, Н. Геофизики России. Информационно-биографический сборник. — М.: ЕАГО, 2005. — 844. Порошин, А. Время геолога. — Мурманская миля, 2012. — № 4. — С. Верба, М. Л. — 2013. — Т.
Зміст. Загальний опис. Деревні види мають товсті, нерівні, вкриті грубою тріщинуватою корою. Крони широкі, шатроподібні, у деяких видів майже пірамідальні.
Пагони видовжені і вкорочені, кора на них гладенька або зморшкувата. Поодинокі, вкриті однією лусочкою у вигляді ковпачка. Черешкові, почергові. Листкові пластинки цілісні, інколи лопатеві; від лінійних до майже округлих, цілокраї або пилчасто-зазубрені.
Листки з більш-менш розвиненими прилистками, які інколи швидко обпадають. Верби - дводомні рослини. Одностатеві, зібрані в сережки.
Зацвітають до розпускання листків, одночасно з ними або коли вже листя повністю розпустилося. Кожна квітка сидить у пазусі цілокрайної, дещо волосистої приквіткової лусочки. Невеличка і представлена одним-двома нектарниками. Жіночі квітки мають одну маточку, зав'язь сидяча або на довгій (довшій за нектарник) чи короткій ніжці (коротшій за нектарник); стовпчик один, коротший або довший від зав'язі, приймочок дві, звичайно дволопатевих або двороздільних.
Чоловічі квітки мають 2, рідко 1-3 або 5-12 тичинок, вільні або зрослі в основі. Плід одногнізда коробочка, насінина волосиста.
Верби поширені по всій, крім високогір'я Карпат і Криму. Практичне використання. Рослини роду Верба — танідоносні, деревинні, плетивні, волокнисті, фарбувальні, медоносні, лікарські, декоративні, фітомеліоративні і кормові рослини. Бджільництво.
Докладніше: Верби мають велику цінність для, бо рано навесні зразу ж після виставляння дають і, які сприяють росту і, отже, зміцненню сили бджолиної сім'ї. Верби цінні ще й тим, що різні види цвітуть неодночасно і період цвітіння їх розтягується на тривалий період.
Особливу цінність для бджільництва являють верби, й. Верби, прутовидна, пурпурова і тритичинкова теж гарні весняні медоноси і пилконоси, але мають менше значення, ніж попередні види. Особливої уваги заслуговує. Бджоли збирають з неї, пилок, клей. За період цвітіння (шість днів) кожна бджолина сім'я може зібрати з неї до 13,5 кг. Її до 150 кг на 1 га.
Вона цінна ще й тим, що створює взяток щороку. Звичайну вербу білу бджоли відвідують інтенсивно (медопродуктивність до 100 кг з 1 га), а плакучу зовсім не відвідують. З верби білої сильні сім'ї збирають 10-15 кг меду.
За даними Української дослідної станції бджільництва, щоб отримати товарний мед з верб, необхідно мати сильні бджолині сім'ї, нарощуючи їх з літа попереднього року, а також великі запаси кормів у вуликах. На вербах виділяють падь різні види попелиць і афрофора вербова. Бджоли збирають в хмарну погоду до 2 кг падевого меду в день. У народній медицині використовують кору верби білої, ламкої, козячої, попелястої і тритичинкової як протигарячковий, в'яжучий, жарознижуючий, потогінний і протиревматичний засіб, для лікування ран, наривів, при випаданні волосся, для полоскання при запаленні слизових оболонок, як знезаражуючий засіб тощо. Білу, козячу, ламку та попелясту верби використовують для озеленення, а от білу і ламку ще й як фітомеліоративні породи для залісення берегів водойм та річок.
Кормове значення. Усі види верби являють деяку цінність як корм для тварин. Листки й молоді пагони більшості її видів добре поїдаються дрібною рогатою худобою, особливо козами.
Велика рогата худоба також добре або задовільно поїдає гілки і листя верб. Вважають, що, який міститься в листках і корі, діє сприятливо на здоров'я тварин. Листки верби містять (20-29%), клітковину (7-25%), жир (2,б-8,5%). Таніди. Всі види верб — добрі танідоносні рослини. Вміст у корі верби коливається від 5 до 15%.
Кора верб, є одним із джерел одержання найкращого дубильного екстракту, який служить стандартом при оцінці екстрактів світового ринку. Особливо цінною танідоносною рослиною є верба козяча.
Слід відзначити також вербу попелясту; її запашна кора йде на дублення дрібних шкур для рукавичок, сап'яну тощо, причому шкіра набуває запаху кори. Деревина. Деякі види верб дають непогану. У верби білої вона м'яка, легка, в'язка, гнучка, проте малостійка і невисокої міцності. Деревина верби білої використовується у будівництві, на виготовлення човнів, ночов, дуг, лопат, гілки йдуть на плетіння тинів, огорож. Властивості деревини верби ламкої та її застосування такі самі, як і верби білої. Усіх видів верб, кора яких іде на виготовлення дубильних екстрактів, може бути використана для целюлозно-паперової промисловості.
Найціннішу деревину як сировину для целюлозно-паперової промисловості мають верби біла й козяча. Плетиво. Деякі види верб дають доброякісний матеріал для тонкого плетива. Найкращими з них є верби прутовидна, пурпурова і тритичинкова. Одна серед найкращих верб, що використовуються для плетіння тонких виробів, для вистругування стрічок.
Її прут добре колеться. Недоліком прута є здатність утворювати тріщини при тривалому зберіганні. В'язкість прута дуже висока. Прут з тонкий, гнучкий, щільний, в'язкий, білого кольору, широко використовується в необкорованому вигляді для виготовлення рибальських снастей, а в обкорованому — кошиків.
Має тонкі, гнучкі, прямі, гладенькі й блискучі прути. Використовується для тонкого плетива у нерозщепленому вигляді. Очищений після варіння прут швидко темніє і набуває кольору непофарбованої шкіри, він добре піддається фарбуванню в різні кольори, добре лакується і навіть полірується. Волокно. З кори одержують, придатне для виготовлення мотузок і мішковини.
Кора, знята з однорічних пагонів верби попелястої та тритичинкової, є гарним підв'язувальним матеріалом при окуліруванні, бо стрічки з неї широкі, еластичні, добре облягають ранки, разом з тим не в'їдаються у стовбур підщепи. Перед використанням їх зволожують.
З кори верби білої роблять. Фарба.
З кори верби білої одержують червонувато-коричневу фарбу, верби козячої — чорну, коричневу, жовту та червону фарби, а з листків тритичинкової — жовту фарбу. Збирання, переробка та зберігання. Заготовляють кору для одержання дубильних екстрактів, починаючи з осені, а з верби тритичинкової з перших чисел серпня, коли в корі міститься найбільше танідів. Заготовляють її і взимку. Для одержання кори 2-6-річні дерева й гілки верби зрізують і засипають землею. Навесні кладуть їх у воду, після чого вона легко знімається. Зібрану кору висушують під навісами або в приміщеннях з гарною вентиляцією.
З внутрішнього боку кора не повинна мати деревини. Відносна вологість кори понад 16%, вміст танідів — не менше 7%. У період з 1 жовтня по 1 травня допускається постачання її з відносною вологістю не більше 22%. Вона не повинна мати гнилі, червоточин і глибокої цвілі. Суха поверхнева цвіль, що легко зчищається, допускається.
Зовнішній бік кори повинен бути гладеньким, поздовжньо-жолобчастим або шорстким, сірого, сірувато-зеленою і бурого кольору, а внутрішній бік — гладенький, чистий, без залишків деревини, ясно-солом'яного, ясно-рожевого, ясно-коричневого кольору. Облік сировини ведеться в тоннах, перерахованих на вагу при відносній вологості кори 16%.
Для лікарських цілей кору верби збирають рано навесні до цвітіння і розпускання листків, коли вона добре знімається. На молодих гілках через 25-30 см роблять кільцеподібні надрізи кори, які з'єднують одним-двома поздовжніми надрізами; при цьому трубочки чи напівтрубочки кори легко знімаються. Після зняття кору негайно сушать на папері або тканині, розклавши в один шар, не вкладаючи трубочку в трубочку.
Сушать під навісом чи на горищі під залізним дахом з гарною вентиляцією. Добре висушена кора повинна ламатися з тріском, а не гнутися.
В зібраному матеріалі не повинно бути ніяких домішок. Для виробництва плетених меблів використовують вербові прути, очищені від кори, з діаметром у прикореневому зрізі до 10 мм, а також очищені від кори круглі палиці діаметром у прикореневому зрізі від 11 до 40 мм. Для виробництва плетених виробів: кошиків (господарських, для квітів, для фруктів), для речей домашнього вжитку, жіночих сумочок використовують очищені від кори вербові прути діаметром у прикореневому зрізі до 20 мм. Заготівлю провадять в осінньо-зимовий період.
Для виробів використовують однорічний прут, який повинен бути прямим, гнучким, без сучків і пошкоджень. Щоб зняти кору, розсортовані прутики зв'язують у пучки і ставлять у басейн з водою, щоб викликати сокорух, при якому кора легко знімається. В спеціальних майстернях перед зняттям кори прути варять у казанах або пропускають через гарячу водяну пару. Варений прут з часом набуває рожевувато-коричневого забарвлення від і барвних речовин, що містяться в корі. Відбілюють його парою сірчаної кислоти або хлором, Абсолютна вологість вербової сировини для плетених виробів не повинна перевищувати 14 ± 2%, а абсолютна вологість вербових прутів і палиць у готових плетених меблях не повинна перевищувати 18%. Верба в українській народній символіці.
Верба — один з українських народних символів. Оспівана в низці художніх творів, народних піснях, казках. (Andersson). L. Bory &.
Верба Л.г. Історія Англійської Мови Скачати
Andersson. J. Skvortsov. Trautv. Wolf.
Dorn. A. Skvortsov. Brot.
Andersson. Sarg. Chou. Dorn. Nutt. Bebb. Chang Y.
Chou & Skvortsov. L. —. Bornm. Kimura. L.
Barratt ex Hook. Cockerell ex. Michx. Burkill.
Nakai. Nutt. L. — Crack Willow. Andersson.
Seemen. Scop. Chang & Skvortsov.
Nakai. Miq. Heer.
Vill. Barratt ex Hook. Marshall.
C. Andersson. Thunb. Seemen.
Верба Л Г Порівняльна Лексикологія Скачать
Andersson. Kimura ex Goerz.
Bebb. L. Bebb. C.R.Ball. K. Hao.
Andersson. Z.
Dode. Nutt. Seemen. Dode ex Flod. Fang. Marshall.
А если вы интересуетесь музыкой, рекомендуем принять участие в программе по изготовлению и игре на традиционной корейской бамбуковой флейте тансо «Playing with Danso». Не упустите и шанс принять участие в мастер-классе по соколиной охоте, вошедшей в список нематериального культурного наследия ЮНЕСКО. Кроме того, иностранным туристам может быть интересным сыграть в детскую игру «ттакджи», которая была особа популярна в Корее в 1980-х годах.
Hook. Andersson.
L. Andersson. L. Andersson. L.
Gouan. Andersson. Ledeb. Nasarow. Brot. Wolf. Barratt ex Hook.
Marshall. (L.
Bailey). Scop. Sanson ex.
Seemen. Willd.
Chou & Skvortsov. Ledeb. Nasarow. G. Haller ex Münchh. Andersson.
Willd. Andersson. M. Seemen. Koidz. Використання верби. Від звичаю вживати у вайї (гілки ) воно називається Неділею «ваїй».
Ваїй у нас замінюються вербами, бо верба раніше за інші дерева дає. До того ж, це дерево згадується. Вербі здавна приписували магічні властивості — захист від злих духів і всіляких бід; нею лікували головний біль, шлункові захворювання тощо. Сенс поклоніння вербі полягає в тому, що здорове квітуче дерево повинно ніби передати здоров'я, силу та красу людині або тварині.
Звичай цей існував у різних народів світу. Виконувався він, як правило, весною, коли дерева наливаються соками, розквітають і, самі набираючись життєвої сили, за повір'ям, могли передати її іншим. Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу. «Гріх ногами топтати свячену вербу», а тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб, боронь Боже, під ноги не потрапило. Свяченій вербі приписується магічна сила. Як вперше навесні виганяють худобу на пасовисько, то конче свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин».
Більше того, викидають гілля свяченої верби надвір під час граду — «щоб град зупинився». Верба має велике значення в народній медицині.
Коли хворіють люди або тварини, то знахарі варять свячену вербу разом з цілющими травами і напувають тим варивом хвору людину чи тварину — у повній надії, що «поможе». Виваром свяченої верби мочать голову і цим лікуються від болю голови. Лікуються свяченою вербою і від пропасниці та ревматизму, збивають нею гарячку. Товчене листя з верби кладуть на рани, а горшку, настояну на її листі, п'ють проти шлункових захворювань. Верба має неабияке значення і в науковій медицині Ось як пише про це в книзі «Ліки під ногами»: «Кора верби в легких напарах придається в ревматичних хворобах суглобів і болях м'язів. Найліпше пити її в мішанці, і то впродовж багатьох тижнів.
Відвари з кори давати треба в гарячкових станах і пропасниці, зв'язаних з побільшеною нервовістю. Головний складень світової слави ліку на нерви „Пасифлорин“, побіч — це кора білої верби». Поруч такої пошани до верби і віри в її лікувальну силу дивно звучить народна леґенда про козячу вербу — один з видів верби. Леґенда каже, що козяча верба проклята Богом за те, що з неї робилися цвяхи для хреста, на якому розп'яли Спасителя: «за це її черви точать». Крім того, за народнім віруванням, у сухій вербі сидить чорт; звідси й прислів'я: «Закохався, як чорт у суху вербу!» Козяча верба часто зустрічається в Україні, особливо в лісах і. Її характеризують коротке і широке листя, а також грубі «базоки» або «котики».
Також. — астероїд, названий на честь цього роду рослин. Примітки. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. У Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. Виробнича енциклопедія бджільництва (українською). Київ «Урожай».
Mabberley, D.J. The Plant Book. Cambridge University Press #2: Cambridge., Ботаніка.
Вищі рослини. — Київ: Фітосоціоцентр, 2001. — С. 201-202. — 500 прим. —. Schmadel,. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York: Springer-Verlag, 2003. — 992 с. —.
Джерела. Вікісховище має мультимедійні дані за темою:. Єлін Ю.
Я., Зерова М. І., Шаброва С. І.
Дари лісів. — К.: Урожай, 1979 Посилання.